Права вчителя


Корисні посилання

 http://www.osvita.org.uahttp://pon.org.ua/index.php?newsid=2583


Головна » Офіційні документи та повідомлення » Інформація про найважливіші події» Робочий час педагогічних працівників: правові аспекти
Робочий час педагогічних працівників: правові аспекти
Робочий час педагогічних працівників: правові аспектиТрудові відносини у системі загальної середньої освіти регулюються Кодексом законів про працю, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю України (КЗпП), нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Для окремих категорій працівників з високим інтелектуальним і нервовим навантаженням (учителі, викладачі, лікарі та ін.) статтею 51 КЗпП України передбачено встановлення скороченої тривалості робочого часу. 
Правові відносини, пов’язані з розподілом педагогічного навантаження в начальних закладах, врегульовані Законом України «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. № 778, Примірним статутом загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2002р. № 284, Типовими правилами внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів», затвердженими наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993р. № 455, Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993р. № 102, а також Галузевою угодою між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту» педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу (час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу) включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності, зокрема: класне керівництво, перевірка зошитів, завідування навчальними кабінетами тощо.
Розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління освітою. При цьому, педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального обсягом менше 18 годин встановлюється тільки за його згодою.
Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.
Отже, законодавством встановлено мінімально гарантований обсяг педагогічного навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу – 18 годин, з урахуванням якого керівник навчального закладу та відповідний орган управління освітою зобов’язані здійснювати розподіл педагогічного навантаження.
Права, надані керівнику навчального закладу щодо розподілу педагогічного навантаження, кореспондуються з його обов’язками додержання вимог закону щодо забезпечення педагогічного навантаження вчителя в обсязі не менше 18 годин.
Згідно з пунктом 6.3.1. Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки керівникам закладів та установ освіти при встановленні вчителям, викладачам навчального навантаження на новий навчальний рік рекомендовано зберігати, як правило, його обсяг, а також дотримуватися принципу наступності роботи, викладання предметів у класах, групах.
Згідно з пунктом 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти навчальне навантаження між учителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склалися у відповідному навчальному закладі, та з обов’язковим дотриманням Кодексу законів про працю України.
Пунктом 20 Типових правил внутрішнього розпорядку визначено, що керівник закладу освіти зобов’язаний довести до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпустки) обсяг їхнього педагогічного навантаження на наступний навчальний рік.
Окрім педагогічного навантаження робочий час вчителя включає інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки:
• класне керівництво – 20-25 відсотків;
• перевірка зошитів – 10-20 відсотків;
• завідування майстернями – 15-20 відсотків;
• завідування навчальними кабінетами – 10-15 відсотків;
• завідування навчально-дослідними ділянками – 10-15 відсотків. 
Розміри доплат за інші види педагогічної діяльності визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1096.
На даний час законодавством не передбачено обмежень цього виду педагогічного навантаження максимальним чи мінімальним робочим часом, необхідним для його виконання.
Робочий час учителів залежить від затвердженого розкладу навчальних занять та планів виховної та методичної роботи. 

Міністерством освіти і науки України пропонується внести зміни до Закону України «Про освіту», якими передбачити тривалість робочого тижня для педагогічних працівників 36 годин.
Контроль за розподілом педагогічного навантаження між учителями здійснюють відповідні органи управління освітою.
Згідно з пунктом 21 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього розпорядку або Графіками змінності, які затверджує керівник закладу освіти за погодженням з профспілковим комітетом закладу з додержанням тривалості робочого тижня.
У тих закладах освіти, де за умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. 
У межах робочого дня педагогічні працівники закладу освіти повинні вести всі види навчально-методичної та науково-дослідницької роботи відповідно до посади, навчального плану і плану науково-дослідної роботи.
Час початку і закінчення роботи і обідньої перерви встановлюється для працівників Правилами внутрішнього розпорядку конкретного закладу освіти.
За погодженням з профспілковим комітетом деяким структурним підрозділам і окремим групам працівників може встановлюватись інший час початку і закінчення роботи.
Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. 
Перерва не включається в робочий 

час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи (стаття 66 КЗпП).
Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.
Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні забороняється (ст.ст. 71, 73 КЗпП, п. 23 Типових правил).
Залучення окремих працівників до роботи в установлені для них вихідні дні допускається у виняткових випадках, передбачених законодавством, за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (керівника) закладу освіти з дозволу профспілкового комітету.
Робота у вихідний день може компенсуватися за погодженням сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. 
Під час канікул, що не збігаються з черговою відпусткою, педагогічні працівники залучаються до педагогічної та організаційної роботи в межах часу, що не перевищує їхнього навчального навантаження до початку канікул (п. 25 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.12.93 р. № 455).
Питання про тривалість робочої години педагогічного працівника регулюється п. 64 Інструкції № 102, згідно з якою ставки заробітної плати встановлюються виходячи із витрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хв.). Короткі перерви між уроками є робочим часом педагогічного працівника.
Питання залучення педагогічних працівників до чергування в закладі регулюється п. 24 Типових правил внутрішнього розпорядку. Графік чергування та його тривалість затверджує керівник закладу за погодженням з педагогічним колективом та профспілковим комітетом.
Забороняється залучати до чергування у вихідні та святкові дні вагітних жінок та матерів, які мають дітей віком до трьох років. 

Розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік
Розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рікМіністерство соціальної політики України у листі від 20.07.2015 р. №10846/0/14-15/13 роз’яснює яким чином розраховувати норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві у 2016 році.

Так, у литі, сказано, що частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу варто мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитися за повною тарифною ставкою, повним окладом.
Відповідно до частини першої статті 51 КЗпП України скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;
2) для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень.
Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.
Відповідно до статті 73 КЗпП України у 2016 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні:

• 1 січня – Новий рік;
• 7 січня – Різдво Христове;
• 8 березня – Міжнародний день прав, жінок і миру;
• 1 травня – Пасха (Великдень);
• 1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих;
• 9 травня – День Перемоги;
• 19 червня – Трійця;
• 28 червня – День Конституції України;
• 24 серпня – День незалежності України;
• 14 жовтня – День захисника України.



Юридичний відділ ЦК Профспілки

MIHICTEPCTBО ОСВІТИ І НАУКИ 

УКРАІНИ

№ 1/9-630 від 05 грудня 2014 року
Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя
Одним з пріоритетів освітньої політики є дебюрократизація діяльності педагогічних працівників, упровадження органами управління освітою сучасних принципів державно-громадської моделі управління. В умовах, коли Міністерство освіти і науки суттєво скоротило переліки звітності, що подаються з регіонів, обмежило кількість загальнонаціональних заходів, й продовжує лінію на дебюрократизацію, продовжують надходити звернення від вчителів загальноосвітніх навчальних закладів щодо неправомірних вимог з боку керівників навчальних закладів, органів управління освітою, методичних кабінетів (центрів) та інших організацій щодо ведення документації вчителем та примусу до виконання невластивих вчителю функцій.
Обов'язки вчителя регламентуються багатьма актами - законами, статутом закладу, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими обов'язками тощо. Додаткові обов'язки покладають на педагога класне керівництво, предметна та позакласна діяльність, участь у громадській роботі.
При цьому на перешкоді творчій діяльності педагогічного працівника, його зосередженості на виконанні головного функціонального обов'язку і покликання - надання якісних освітніх послуг стоїть переобтяження його введенням усілякої, у багатьох випадках не передбаченої жодним нормативно-правовим актом, письмової звітності, планування та іншої документації. Відтак це поглинає значну кількість сил і часу вчителя, перетворюючи його роботу на механічну рутинну проектно-звітну діяльність, що надмірно контролюється й перевіряється керівниками різних рівнів та інстанцій.
Особливо обтяжливих форм така паперотворчість та позаплановий неправомірний контроль набувають наприкінці семестру та навчального року.
На підставі викладеного вище, у розвиток положень наказу Міністерства освіти і науки України від 27.05.2014 № 648 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України", листа Міністерства освіти і науки України від 11.11.2014 № 1/9-586 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи" наполягаємо на неухильному дотриманні принципів педагогічної свободи вчителя.
1. Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів е індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів е неприпустимим. Строки їхнього зберігання вчителем також законодавчо не встановлені, а відтак вчитель самостійно приймає про це рішення.
2. Створення, наповнення та зберігання різноманітних порт-фоліо, папок, альбомів тощо з напрацюваннями вчителя на паперових носіях, в тому числі при підготовці його до чергової чи позачергової атестації, участі в конкурсах тощо не належить до передбачених законодавством видів роботи й не може вимагатися від вчителя керівниками навчального закладу, представниками методичних служб чи органів управління освітою.
3. Законодавчі та підзаконні акти у сфері освіти надають вчителеві право, а побудова навчальних програм з предметів передбачає можливість перенесення вчителем уроків, збільшення кількості годин на вивчення окремих тем. Відтак, контроль щодо так званого "відхилення" вчителя від календарного планування чи від матеріалів підручника е неправомірним і неприпустимим.
4. Вибір форм та методів викладання є винятково прерогативою вчителя й не можуть регламентуватися ні адміністрацією навчального закладу, ні органами управління освітою. Вимоги окремих керівників щодо зведення діяльності педагога до застосування ним лише традиційної класно-урочної форми проведення занять чи застосування тих чи інших методик е неправомірними й вчитель не зобов'язаний їх виконувати.
Дотримання цих та інших приписів та принципів сприятиме професійній самореалізації педагогів і, як наслідок, - підвищенню якості освіти.



Згідно з п. 1 статті 55 закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на:
  • захист професійної честі, гідності;
  • вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;
  • ідивідуальну педагогічну діяльність;
  • участь у громадському самоврядуванні;
  • користування подовженою оплачуваною відпусткою;
  • підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм навчання, закладів освіти, установ та організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку;
  • забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального й кооперативного будівництва;
  • придбання для працюючих у сільській місцевості основних продуктів харчування за цінами, установленими для працівників сільського господарства;
  • одержання службового житла.
Відповідно до п. 1 статті 56 закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники забов'язані:
  • постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;
  • забезпечувати умови для засвоєння вихованцями, учнями, студентами, слухачами навчальних програм на рівні обов'язкових вимог до змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвитку здібностей дітей, учнів, студентів;
  • настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі - правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбності, поміркованості, інших доброчинностей;
  • виховувати в дітей та молоді повагу до батьків, жінок, старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного й соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища країни;
  • готувати учнів і студентів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
  • додержуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента;
    захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичками.

У статті 23 Конституції України йдеться, що кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права та свободи інших людей, і має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

У cтатті 28 закону України «Про загальну середню освіту» зазначено, що права та обов'язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти визначаються Конституцією України [254к/96-ВР], законом України «Про освіту», Кодексом законів про працю України [322-08], цим законом та іншими нормативно-правовими актами.


 Відпустки - це найбільший за обсягом час відпочинку. Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою як одним із видів відпочинку, регулюються Конституцією України, законом України "Про відпустки", Кодексом законів про працю України, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами
Право на відпустку

  Відповідно до статті 2 закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також працюють за трудовою угодою фізичної особи.

  Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього закону.

Види відпусток



Статтею 4 закону України «Про відпустки» установлені такі види відпусток:

1) щорічні відпустки - основна відпустка (стаття 6); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15);

3) творча відпустка (стаття 16);

4) соціальні відпустки - відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (стаття 19);

5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Право на щорічну основну відпустку педагогічного працівника

   Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. право керівних, педагогічних, науково-педагогічних (окрім тих, які працюють у навчальних закладах і навчальних (педагогічних) частинах (підрозділах) інших установах і закладах) і наукових працівників на щорічну основну відпустку повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі (абзац перший пункту 2 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

   За другий і наступні роки роботи відпустка надається згідно із графіками, які затверджуються власником установи або вповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший і наступні роки надається в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

  За бажанням керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників і наукових працівників частина щорічної основної відпустки, якщо вона надається за 1996-1997 і наступні робочі роки, замінюється грошовою компенсацією за можливості забезпечення їх у відповідний період роботою. При цьому тривалість наданої працівнику щорічної основної відпустки не повинна бути менше, ніж 24 календарних дні (пункт 5 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

Графік надання відпусток педагогічним працівникам

   Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. графік надання відпусток педагогічним працівникам складається з урахуванням можливості проведення регулярних консультацій для учнів, складання іспитів, які перенесено на осінь (абзац третій пункту 2 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

   Керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів у разі необхідності санаторно-курортного лікування щорічна основна відпустка або її частина може надаватись протягом навчального року, якщо це передбачено колективним договором (абзац четвертий пункту 2 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

  Особам, які працюють в установі на умовах неповного робочого часу, у тому числі особам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, надається щорічна основна відпустка повної тривалості.

Відкликання працівників зі щорічної відпустки

  Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. за згодою працівника допускається відкликання працівників зі щорічної відпустки в разі, якщо це необхідно, для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства і в інших випадках, передбачених законодавством.

  Тривалість щорічної основної відпустки працівників середніх навчальних закладів, навчальних закладів для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації

  Відповідно до частини шостої статті 6 закону України «Про відпустки» Кабінет Міністрів України постановив затвердити порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56-ти календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам і науковим працівникам.

   У додатку про порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56-ти календарних днів визначено тривалість щорічної основної відпустки працівників середніх навчальних закладів, навчальних закладів для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, становить:

директор - 56;
заступник директора з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої роботи - 56;
акомпаніатор - 28;
вихователь (окрім вихователів інтернатів при школах) - 56;
вихователь інтернату при школі - 42;
учителі (усіх спеціальностей) - 56;
інструктор слухового кабінету - 56;
інструктор із праці - 56;
інструктор із фізкультури середніх навчальних закладів - 28;
інструктор із фізкультури в навчальних закладах для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, - 56;
керівник гуртка, студії, секції, інших форм гурткової роботи в середніх навчальних закладах - 42;
керівник гуртка, студії, секції, інших форм гурткової роботи в навчальних закладах для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, - 56;
майстер виробничого навчання - 42;
педагог-організатор - 56;
перекладач-дактилолог - 42;
помічник директора з режиму - 30;
практичний психолог - 56;
соціальний педагог - 56
старший вожатий - 56;
старший вихователь - 56;
старший черговий із режиму - 30;
черговий із режиму - 30.
Нарахування відпускних

Відповідно до пункту 86 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти обчислення середнього заробітку для оплати щорічних відпусток викладачів проводиться з розрахунку їх заробітної плати (у діючому порядку його обчислення) за даний навчальний рік (включаючи доплати та надбавки, оплату за години, що виконані понад установлене річне навантаження, середній заробіток, що зберігається за діючим законодавством), а також допомоги з приводу тимчасової непрацездатності.

Підрахунок заробітку для оплати відпустки проводиться в такому порядку: загальна сума заробітної плати, нарахована викладачу за відпрацьовані місяці навчального року, які передують місяцю виходу у відпустку, ділиться на кількість цих місяців, отриманий середній місячний заробіток ділиться на 25,4 (середньомісячна кількість робочих днів) і потім середній денний заробіток помножується на кількість днів відпустки.

При використанні викладачем щорічної відпустки за минулий навчальний рік протягом поточного навчального року обчислення оплати за відпустку проводиться на загальних підставах із розрахунку за 10 місяців, що передують місяцю виходу у відпустку.

При наданні додаткових відпусток, за які за діючим законодавством заробітна плата зберігається частково або її збереження не передбачене, зазначені періоди та відповідні суми з розрахунку виключаються. Якщо викладач виконує педагогічну роботу в середньому спеціальному закладі й на курсах із підготовки до вступу в технікум, розрахунки за відпустку проводяться в такому ж порядку по кожній роботі окремо.

У разі звільнення

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. у разі звільнення керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників і наукових працівники їм виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної основної відпустки (абзац перший пункту 6 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників навчальних закладів і навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, які до звільнення пропрацювали не менше ніж 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічної основної відпустки з розрахунку її повної тривалості, а особам, які до звільнення пропрацювали менше ніж 10 місяців, пропорційно до відпрацьованого ними часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожний відпрацьований місяць 5,6; 4,2 і 2,8 календарних дні за тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 календарних днів).


За матеріалами - osvita-ua.net
ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
КЛАСНИЙ КЕРІВНИК


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дана посадова Інструкція розроблена на основі Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 6 вересня 2000 р. № 434.
1.2. Класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, їх батьками, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу для створення належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів, їх соціального захисту.
1.3. Обов’язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника школи, який має педагогічну освіту, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки.
1.4. Обов’язки класного керівника покладаються директором школи і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року.
1.5. На класного керівника покладається керівництво одним класом. У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель початкових класів.
1.6. Класний керівник підзвітний у своїй роботі директору школи, у вирішенні питань організації навчально-виховного процесу безпосередньо підпорядкований заступнику директора з навчально-виховної роботи, а з питань виховання - заступнику директора з виховної роботи.
1.7. У своїй діяльності класний керівник керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, законами України "Про освіту ", " Про загальну середню освіту ", правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом школи, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора школи, трудовим договором.
2. ФУНКЦІЇ
Основними напрямками діяльності класного керівника є:
2.1. Виховання громадянина України.
2.2. Формування особистості учня, його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдарувань.
2.3. Виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов’язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії.
2.4. Виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй.
2.5. Виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів.
2.6. Формування колективу класу.
3.ПОСАДОВІ ОБОВ'ЯЗКИ
Класний керівник виконує дані посадові обов’язки:
3.1. Сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями рівня та обсягу освіти, розвиткові їх здібностей.
3.2. Створює умови для організації змістовного дозвілля, профілактики бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи.
3.3. Сприяє підготовці учнів до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами.
3.4. Проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів, їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу.
3.5. Координує роботу вчителів, психолога, органів учнівського самоврядування, батьків з виконання завдань навчання та виховання у класному колективі, соціального захисту учнів.
3.6. Здійснює вивчення особистості кожного учня класу, його нахилів.
3.7. Сприяє розвиткові творчих здібностей учнів, залучаючи до занять у гуртках, клубах, секціях, об’єднаннях, які організовуються в школі, закладах позашкільної освіти.
3.8. Веде у встановленому порядку документацію класу ( класний журнал, особові справи, план роботи), контролює стан ведення учнями щоденників.
3.9. Підтримує виховну роботу в класі.
3.10. Планує виховну роботу в класі. Проводить годину класного керівника раз на тиждень у визначений день.
3.11. Забезпечує дотримання правил безпеки життєдіяльності під час проведення навчального процесу та виховних заходів.
3.12. Оперативно інформує адміністрацію школи про кожний нещасний випадок, у разі необхідності вживає заходів щодо надання першої долікарської допомоги.
3.13. Вносить пропозиції щодо умов проведення навчально-виховного процесу, а також доводить до відома завідувача кабінетом, дирекцію школи про всі недоліки в забезпеченні освітнього процесу, які знижують працездатність учнів, негативно впливають на їх здоров’я.
3.14. Проводить інструктаж учнів з безпеки життєдіяльності під час проведення виховних заходів з обов’язковою реєстрацією в класному журналі чи журналі реєстрації інструктажів.
3.15. Організовує вивчення учнями правил вуличного руху, поведінки в побуті, на воді тощо.
3.16. Здійснює педагогічний контроль за дотриманням учнями Статуту школи, загальних правил поведінки, відвідуванням занять. Вимагає від батьків (осіб, які їх замінюють), діти яких тимчасово не відвідували школу медичну довідку чи письмове пояснення про причину відсутності. У разі відсутності учня 10 днів, а також неможливості продовження ним навчання негайно інформує адміністрацію школи.
3.17. Інформує педагогічну раду, адміністрацію школи, батьків про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів.
3.18. Дотримується педагогічної етики, поважає гідність учня, захищає його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства.
3.19. Пропагує здоровий спосіб життя.
3.20. Бере участь у роботі педагогічної ради школи.
3.21. Проходить періодичні медичні обстеження.
3.22. Систематично підвищує свою професійну педагогічну майстерність, бере участь у діяльності методичного об’єднання класних керівників.

4.ПРАВА

Класний керівник має право:
4.1. Відвідувати уроки, заняття виробничої практики та позакласні заняття у своєму класі, бути присутнім на заходах, що проводять для учнів навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні або фізичні особи.
4.2. Вносити пропозиції на розгляд адміністрації школи та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів.
4.3. Ініціювати розгляд адміністрацією школи питань соціального захисту учнів.
4.4. Вносити пропозиції на розгляд батьківських зборів класу щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством.
4.5. Відвідувати учнів за місцем їх проживання (за згодою батьків, опікунів), вивчати умови їх побуту та виховання. 4.6. Вибирати форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання.
4.7. На захист професійної честі і гідності відповідно до чинного законодавства.
4.8. Знайомитися із скаргами та іншими документами, які містять оцінку його роботи, давати відповідні пояснення.
4.9. Захищати свої інтереси, відповідно до чинного законодавства.
4.10. Давати учням під час занять і перерв обов’язкові розпорядження, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягувати учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, встановленому Статутом школи.
5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
5.1. Класний керівник несе відповідальність за життя і здоров’я учнів класу під час заходів, які він проводить, а також за порушення прав і свобод учнів у відповідності до законодавства України.
5.2. За невиконання чи неналежне виконання Правил внутрішнього розпорядку, Статуту школи, наказів і розпоряджень директора школи, посадових обов’язків, визначених даною Інструкцією, класний керівник несе відповідальність у порядку, передбаченому трудовим законодавством
5.3. За застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов’язаних з фізичним і (чи) психічним насиллям над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку класний керівник може бути звільнений з посади у відповідності до трудового законодавства і Законів України "Про освіту”, "Про загальну середню освіту”.
5.4. За навмисне спричинення школі чи учасниками навчально-виховного процесу збитків у зв’язку з виконанням( невиконанням) своїх посадових обов’язків класний керівник несе матеріальну відповідальність у порядку, визначеному трудовим чи цивільним законодавством.
6. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ (ЗВ'ЯЗКИ ЗА ПОСАДОЮ)
6.1. Планує свою роботу на навчальний рік і навчальний семестр. План роботи погоджується з заступником директора з виховної роботи і затверджується директором школи. Форма плану роботи визначається адміністрацією школи.
6.2. Подає заступнику директора з навчально-виховної роботи письмовий звіт про успішність учнів класу після закінчення семестру (року).
6.3. Подає заступнику директора з виховної роботи звіт про свою діяльність після закінчення семестру (навчального року).
6.4. Отримує від директора школи і його заступників інформацію нормативно-правового і організаційно-методичного характеру, знайомиться з відповідними документами.
6.5. Працює в тісному контакті з вчителями, батьками учнів (особами, що їх заміняють); систематично обмінюється інформацією з питань, які входять до його компетенції, з адміністрацією і педагогічними працівниками школи

Немає коментарів:

Дописати коментар