Блог Людмили Жиле: Пісні

Зміст

Моя Вінниця! ст. 2
Черемха біла ст.3
Ніч яка місячна ст.4
Ой, у вишневому саду ст.5
Батькова криниця ст. 6
Запитай у серця ст.7
Вишиванка ст.8
Дністрянка ст.9
Вишні зацвіли ст.10
Злива полум’я ст. 11
Ти ж мене пiдманула ст. 12
Де сяє сонце золоте ст. 13
Одна земля, одна надія ст. 14
Ой, у вишневому саду ст. 15
Ой, пошила чоботи ст. 16
Черемшина ст. 17
Ніч яка місячна, зоряна, ясная ст. 18
Несе Галя воду ст. 19
Ой а гарна я, гарна ст. 20
Ой, на горі два дубки ст. 21
Зеленеє жито, зеленее ст. 22
Два кольори мої два кольори ст. 23
Хочеш я твоїм кольором буду ст. 24
Зірка ст. 25
Одна калина за вiкном ст. 26

Моя Вінниця!

Чарівне місто в Україні що з’єднує людські серця

Місця небес - де - красиві – це Вінниця (2 рази)

Ах до лиця - їй смужки сині лісів і мабуть пісня ця

І почуттів - небесних – зливи - це край дощів це Вінниця

Як я б хотів її тримати на долоні

У ті часи коли далеко я

Чи у Парижі я а чи на Оболоні

Завжди у серці Вінниця моя

Люблю за повсякденну - прозу -я місто це- і за вірші

За сонця посмішку та сльози його рясних

Грибних дощів і в ті часи коли дорога

Здається нескінченою - в душі звертаюсь -я до Бога

І згадою - про Вінницю мою

Як я б хотів її тримати на долоні

У ті часи коли далеко - я

Чи у Парижі я- а чи на Оболоні

Завжди у серці Вінниця моя

Як я б хотів її тримати на долоні

У ті часи коли далеко я

Чи у Парижі я а чи на Оболоні

Завжди у серці Вінниця моя! ( 2рази)

Черемха біла

Цвіте черемха біла
На дворі вже весна
І ти така красива
Дівчино чарівна
Ну звідки ти взялася
І звідки ти прийшла
Що в моє серце юне серце
Кохання принесла

Пр

А черемха квітне біло біло
Полонила ти мене дівчино
І тепер спокою моє серденько незна
І все сняться сняться опівночі
Мені карі очі твої очі
І усмішеа ніжна чарівнице ти моя

2
Цвіте зоря і лину
До тебе я спішу
І знову хочу знову
Сказати що люблю
Ну звідки ти взялася
І звідки ти прийшла
Що в моє серце юне серце
Кохання принесла

Пр

Ніч яка місячна

Ніч яка місячна, зоряна, ясная

Видно, хоч голки збирай.

Вийди, коханая, працею зморена

Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупочці тут під калиною

І над панами я пан

Глянь, моя рибонько, срібною хвилею

Стелиться в полі туман.

Став чарівний, ніби променем всипаний

Чи загадався, чи спить?

Ген на стрункій та високій осичині

Листя пестливо тремтить

Ти не лякайся, що ніженьки босії

Вмочиш в холодну росу,

Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки

Сам на руках однесу

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько

Тепло - ні вітру, ні хмар

Я пригорну тебе до свого серденька

А воно палке, мов жар.

Ой, у вишневому саду

Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав.

Додому я просилася, а ти мене все не пускав

Додому я просилася, а ти мене все не пускав.

Ти, милий мій, а я твоя, пусти мене, зійшла зоря

Проснеться матінка моя, буде питать де була я.

Проснеться матінка моя, буде питать де була я

А ти їй дай такий отвіт, яка чудова майська ніч.

Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все

Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все.

Доню моя, не в тому річ, де ти гуляла цілу ніч.

Чому розплетена коса, а на очах горить сльоза?

Коса моя розплетена її подруга розплела.

А на очах горить сльоза, бо з милим розлучилась я.

А на очах горить сльоза, бо з милим розлучилась я

Мамо моя, ти вже стара, а я дівчина молода.

Я жити хочу, я люблю, мамо, не лай доню свою.

Батькова криниця

Вогон душі підносить наші крила,

Милує око вишня молода

Вже скільки літ даруючи нам сили,

Як дар землі тече жива вода

Як хочеться її тепер напитись

Почути батькові

Прийти сюди і низько поклонитись

І хай тече ,тече жива вода.

жива вода у батьківській криниці

через роки тече із джерела

а я іду – іду її напитись

вона устами батька промовля

Запитай у серця

Прилітає спомин, наче птах,

Знов ми стрілись на одних стежках.

Чом не розминулись?

Чом вже не забулись

Ніжні проміні в очах?

Приспів:

Запитай у серця, запитай:

Чи палає в ньому дивограй

Мого кохання?

А коли цвіте в душі розмай,

Ти найпершу зустріч пригадай. (2)

Вигравали зорі в ручаях,

Принесла кохання течія.

Чом же пригадали ночі на Купала:

Хто з нас перший - ти чи я?

Приспів. (2)

Ти найпершу зустріч пригадай. (2)

Вишиванка

Десь там за високою горою,

Ой, за горою крем'яною,

Широчіє до ріки долина,

Там живе коханая дівчина.

І шолково одяга щоранку

Цвітом в поля вкриту у,

І жене череду на стернину,

Заквітчану, наче скатертину!

Приспів:

Ой, чому та й на світанку

Одягнула вишиванку

І побігла в чисте поле,

Синьоока моя доле,

Де цвітуть волошки сині,

Наче очі твої милі,

Скажи мені

Правдоньку ще нині?!? (2)

Ой, сідлаю коня вороного

Та й почую стукіт серця мого,

Коли гляну на свою дівчину,

Наче в полі молоду калину,

Коли житом повниться Запілля,

Восени гуляємо весілля,

І принеси доленьку багату,

Вишита сорочка, в нашу хату! Приспів. (2

Дністрянка

Виграва долина, сріблом винограду

Що торік зривала ти на березі Дністра

А тепер до тебе, лину на пораду

Щоб моє ти серце віддала (2)

Приспів:

Я назвав тебе Дністрянко іменем ріки

Що забрала за водою спокій

Де тепер її шукати, де її знайти

Ой порадьте береги високі

Виноградом стиглим, вина дозрівають

В кришталі наллються всім на щастя на добро

До Дністра старого, знову поспішаю

Я її зустріти хочу знов (2)

Приспів. (2)

Вже води багато, понесло у море

Та її зустріти не щастить чомусь мені

Ой забрав з водою, Дністер мої долі

Тож дівчині юній, понеси слова мої

Приспів. (2)

9. Вишні зацвіли

1.Вишні святково оділи

Білу нектарну фату

Знову хрущі загуділи

Там за городом в саду

Ніби недавно садили

Разом деревця малі

Глянь які грона пустили

Наче на щастя тобі

Пр-2р

За городом,вишні зацвіли

Що зі мною ти торік садила

Це пора кохання і весни

Білим цвітом віти свої вкрила

2.Плаче весна білим квітом,

Гублячи цвіт до землі

Після дощів пахне літом

Чути в саду соловї

Пісню пташину співають

Серця мелодія льє

Вишні нові так гойдають

Щире кохання моє

Пр-Прогр-Пр

10. Злива полум’я

Хто вона така - не кажи мені,
Бо розплачуся, як злива...
Хай вона - ріка у твоєму сні
Та, що ти не переплив...
Зацвіте полин трава -
Я забуду всі твої слова,
Як болить душа моя -
Знаю тільки я...

Приспів:

Поміж болем і журбою
Дві любові у двобої -
Ти і я - злива і полум'я!
Як два сонця, що на небі,
Я з тобою і без тебе
Я - не я, злива і полум'я!

Де живе вона - не кажи мені,
Бо снігами землю вкрию...
Хай вона одна у моєму сні
Птаха, що не має крил...
Зацвіте полин трава -
Я забуду всі твої слова,
Як болить душа моя -
Знаю тільки я...

Приспів. (2)

11. Ти ж мене пiдманула

Ти казала в понедiлок - пiдем разом по барвiнок.

Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.

Ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.

Я казала у вiвторок - поцiлую разiв сорок.

Ти прийшов, мене нема, пiдманула, пiдвела.

Я ж тебе пiдманула, я ж тебе пiдвела.

Я ж тебе, молодого, з ума розуму звела.

Ти ж його пiдманула, ти ж його пiдвела.

Ти ж його, молодого, з ума розуму звела.

Ти казала у середу - пiдем разом по череду.

Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.

Ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.

Я казала у четвер - пiдем разом на концерт.

Ти прийшов, мене нема, пiдманула, пiдвела.

Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.

Ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.

Ти казала у п'ятницю - пiдем разом по пшеницю.

Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

Я ж тебе пiдманула, ти ж мене пiдвела.

Ти ж його, молодого, з ума розуму звела.

Я казала у суботу - пiдем разом на роботу.

Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

Я ж тебе пiдманула, ти ж мене пiдвела.

Ти ж його, молодого, з ума розуму звела.

Я ж тебе пiдманула, ти ж мене пiдвела.

Ти ж його, молодого, з ума розуму звела.

Я казала у недiлю - пiдем разом на весiлля.

Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.

12. Де сяє сонце золоте

Де сяє сонце золоте

І журавлі курличуть,

В саду черешенька цвіте,

Вечерять мама кличе.

Співає сонячні пісні

Уся моя родина,

Бо я вродилась на землі,

Що зветься Україна!

Приспів:

За квітучі гаї

І калини цвіт у лузі

Станьмо, браття мої,

Помолімось разом друзі.

Хай молитви слова

В небо птахою полинуть,

Щоб завжди берегла

Матір Божа Україну!

Любові сповнена земля

Одна така на світі,

Тут кожен день стрічаю я,

Серця добром сповиті.

Ми покладемо за мету

Від малу й до загину

Любити землю цю святу,

Що зветься Україна!

Приспів. (3) Україну! Україну! Україну!

13. Одна земля, одна надія

Одна земля, одна надія

І сонечко на всіх одне,

Воно усіх теплом зігріє,

Воно нікого не мине.

І буде знов весна на світі

Надію людям дарувать,

І будем ми на світі жити,

І про добро пісні співать.

Приспів:

А я бажаю вам добра,

А я бажаю вам тепла,

Любові завтра і сьогодні.

А я бажаю вам добра,

Щоб, наче сад, душа цвіла,

Щоб зорі падали в долоні.

Коли біда простягне руки,

Прийдуть печалі і жалі,

Згадай крізь терени розлуки,

Що є кохання на землі.

І буде знов весна на світі

Надію людям дарувать,

І будем ми на світі жити,

І про добро пісні співать.

Приспів. (3)

14. Ой, у вишневому саду

Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав.

Додому я просилася, а ти мене все не пускав.

Ти, милий мій, а я твоя, пусти мене, зійшла зоря.

Проснеться матінка моя, буде питать де була я.

А ти їй дай такий отвіт, яка чудова майська ніч.

Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все.

Доню моя, не в тому річ, де ти гуляла цілу ніч.

Чому розплетена коса, а на очах горить сльоза?

Коса моя розплетена - її подруга розплела.

А на очах горить сльоза, бо з милим розлучилась я.

Мамо моя, ти вже стара, а я дівчина молода.

Я жити хочу, я люблю, мамо, не лай доню свою.

15. Ой, пошила чоботи

Ой, пошила чоботи з бугая,

Не бояться холоду, нічого...

Приспів:

Чоботи, чоботи з бугая,

Не бояться холоду, нічого...

Чоботи, чоботи ви мої,

Наробили клопоту ви мені...

Повісила чоботи на гвозді,

Сама себе ляснула по нозі...

Приспів.

На городі кури гребуться,

А в саду дівчата гуляють...

Приспів.

Щоб тії кури подохли,

А у кума щось відсохло...

Приспів.

Приїжджала сваха до свахи,

Притуляла руку до руки...

Приспів.

Ой, чим ближче рука до руки,

Тим щільніше сваха до свахи...

Приспів.

Ой, пошила чоботи з бугая,

Не бояться холоду, нічого...

Приспів. (3)

16. Черемшина

Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі,
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.

Йшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на високі гори,
Де з беріз спадають чисті роси,
Цвіт калини приколола в коси.

Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.

Ось і вечір, вівці біля броду
З Черемоша п'ють холодну воду,
У садочку вівчаря стрічає
Дівчинонька, що його кохає.

Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.

Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі,
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.
Жде дівчина, жде.
Жде дівчина, жде.

17. Ніч яка місячна, зоряна, ясная

Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться в полі туман.

Став чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.

Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло – ні вітру, ні хмар,
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, мов жар.

18. Несе Галя воду

Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
За нею Іванко,
Як барвінок, в’ється.

– Галю, ж моя Галю,
Дай води напиться,
Ти така хороша –
Дай хоч подивиться.

– Вода у ставочку,
Той піди напийся,
Я буду в садочку –
Прийди подивися.*

– Прийшов у садочок,

Зозуля кувала,
А ти ж мене, Галю,
Та й не шанувала.

– Стелися, барвінку, –

Буду поливати,
Вернися, Іванку, –
Буду шанувати.

– Скільки не стелився,
Ти не поливала,
Скільки не вертався,
Ти не шанувала.
Несе Галя воду,

Коромисло гнеться,
За нею Іванко,
Як барвінок, в’ється.

19. Ой а гарна я, гарна

Ой а гарна я, гарна,
Як тая горлиця.
Най мі ся уступить, гей-я,
Най мі ся уступить, гей-я,
Най мі ся уступить
З путя парадниця!

З путя парадниця,
З поля робітниця,
Бо я така гарна, гей-гой,
Бо я така гарна, гей-гой,
Бо я така гарна,
Як в небі зірниця.

Гарна-м була, гарна,
Не було мі пари,
Так за мнов хлопці йшли, гей-я,
Так за мнов хлопці йшли, гей-я,
Так за мнов йшли хлопці,
Як дощові хмари.

20. Ой, на горі два дубки.

Ой, на горі два дубки.

Ой, на горі два дубки, два дубки -

Зібралися докупки.

Ой, на горі два дубки, два дубки -

Зібралися докупки.

Вітер дуба хитає

Вітер дуба хитає, хитає

Козак дівку питає:

Вітер дуба хитає, хитає

Козак дівку питає:

Ой, дівчино, чия ти?

Ой, дівчино, чия ти, чия ти,

Чи вийдешти гуляти?

Ой, дівчино, чия ти, чия ти,

Чи вийдешти гуляти?

Ой, не питай, чия я,

Ой, не питай,чия я,чия я,

Як вийдеш ти - вийду я!

Ой, не питай,чия я,чия я,

Як вийдеш ти - вийду я!

А я дочка мамчина,

А я дочка мамчина, мамчина,

Цілуватись навчена.

А я дочка мамчина, мамчина,

Цілуватись навчена.

А я в батька один син,

А я в батька один син, один син -

Погуляти хоч би з ким.

А я в батька один син, один син -

Погуляти хоч би з ким.

21. Зеленеє жито, зеленее.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості в хату йдуть.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості за столом.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито при межі –

Хорошії гості до душі.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито ще й овес, –

Тут зібрався рід наш увесь.

22. Два кольори мої два кольори

Як я малим збирався навесні

Іти у світ незнаними шляхами.

Сорочку мати вишила мені,

Червоними і чорними,

Червоними і чорними нитками.

Два кольори мої два кольори

Оба на полотні, в душі моїй оба.

Два кольори мої два кольори:

Червоне то любов, а чорне то журба.

Мене водило в безвісті життя,

Та я вертався на свої пороги.

Переплелись як мамине шиття

Мої сумні і радісні дороги.

Мені війнула в очі сивина

Та я нічого не несу додому,

Лиш згорточок старого полотна

І вишите моє життя на ньому.

23. Хочеш я твоїм кольором буду

Я йшов по воді і назад озирався

А потім побачив тебе

Тебе у воді, я отак закохався

Веселка цариця небес

Мені закортіло всі хмари за гору

Загнати і витерти бруд

З обличчя і ніг, щоб унизити сором,

Навіки залишитись тут

Приспів:

Хочеш я твоїм кольором буду

Восьмим кольором, восьмим чудом

Білим, я буду білим, як сніг,

Якщо ти ним бути дозволиш мені

Дозволиш, я знаю, натягнуться струни

Порвуться, і я полечу

Я буду співати: "У небі літаю!",

За мрію життям заплачу

Я буду проміння за пальці тримати

Гаряче, як жовті вогні

І в губи безодню небес цілувати

Ніхто не завадить мені

Приспів Х 2

Я буду проміння за пальці тримати

Гаряче, як жовті вогні

І в губи безодню небес цілувати

Ніхто не завадить мені

Приспів Х 2

24. Зірка

Зірка із неба злетіла,
До мене кохання прийшло,
Може прийти не хотіло,
Але не прийти не змогло.

Сонце і місяць в єдине
У тобі кохання сплелись,
І ніч вже коротше хвилини,
У нашій любові лились.

Приспів:
Ніченькою темною прийду до тебе милая,
І ніченькою темною до тебе повернусь.
Ніченькою темною прийду я знову, любая,
І залишусь, назавжди залишусь.

Любов то велика наука,
Суворе підправило в ній.
Я хочу щоб слово "розлука"
Змінили на фразу "ти мій".

Щоб смуток змінили на щастя,
А сльози змінили на сміх.
Любов подолає напасті,
Любов не згадає про гріх.

Приспів (3)

25. Одна калина за вiкном

Сумно, сумно аж за край...
Не дивись на мене, грай, музико, грай!
Зимно, зимно на душі...
Забирай, що хочеш, тількі залиши
Одну калину за вiкном,
Одну родину за столом,
Одну стежину, щоб до дому йшла сама,
Одну любов на все життя,
Одну журбу до забуття
І Україну, бо в нас іншої нема! 2р.
Cумно, сумно аж за край...
Так чого ж ти плачеш? Грай, музико, грай!
Крапля горя не зальє,
Наливай, козаче, бо у нас ще є
Одна калина за вiкном,
Одна родина за столом,
Одна стежина, щоб до дому йшла сама,
Одна любов на все життя,
Одна журба до забуття
І Україна, бо в нас іншої нема! 2р
Сумно, так і не засну,
Краще буду думать про свою весну
Та й війду за небокрай...
Вперше, як в останнє, грай, музико, грай
Про ту калину за вiкном,
Одну родину за столом,
Одну стежину, щоб до дому йшла сама,
Одну любов на все життя,
Одну журбу до забуття
І Україну, бо в нас іншої нема!

Блог Людмили Жиле

Пісні

Немає коментарів:

Дописати коментар

Погода